- двобій
- -бо́ю, ч.1) Бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них; поєдинок.2) Збройне зіткнення, боротьба двох ворожих сил.3) перен. Боротьба думок, поглядів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
двобій
Смотреть что такое "двобій" в других словарях:
двобій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
двобір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
двобійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
двобічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
двобічносиметричний — прикметник … Орфографічний словник української мови
двобічність — ності, ж. Абстр. ім. до двобічний … Український тлумачний словник
двобічно — Присл. до двобічний … Український тлумачний словник
двобій — [двоуб’і/й] двобо/йу, ор. двобо/йеим, м. (ў) двобо/йі … Орфоепічний словник української мови
двобій — (боротьба двох супротивників), поєдинок, герць … Словник синонімів української мови
двобій — бою, ч. Пр. Боротьба двох супротивників … Словник лемківскої говірки
